Книги

Якщо любов - це мистецтво гоїти рани, то це збірка рубців.

Кожне слово - зболене, вигартуване, перетримане в камерах серця, - ледь не фізично проходить крізь, змушує кожну жилку напинатися і відбувати в тональності м'якої печалі.

Авторка майстерно виливає в рядки почуття, використовуючи слова як асоціації; кожна літера, вигріта в її гортані, стає своєрідним порталом у світ емоцій та вражень. Тонка тканина поезій напнута природно і легко, наче то і не вірші зовсім, а повітря, доладно вкладене у строфи; водночас, зміст - близький і рідний.

Та вражає зовсім інше. Вражає, скільки себе віддає авторка у віршах, наскільки дозволяє торкатися себе - попри біль, невпевненість, страх бути скривдженою, - наче з останніх сил відкривається читачеві й несподівано віддає більше світла, ніж має.

Бо насправді у світла любові немає міри.

Емілія Лань